Коротко: до Казахстану простіше потрапити з будь-якою професією, Узбекистан зручніший для айтівців. У Казахстані немає порогу зарплати, але дозвіл належить роботодавцю і зникає після звільнення. В Узбекистані IT Visa дає до 3 років життя й роботи та податок 7,5%, а поза IT вхід помітно жорсткіший. У нашому рейтингу Узбекистан на 35 місці з 97, Казахстан на 55-му.
Якщо у вас є роботодавець у Казахстані і професія не з IT: порогу зарплати немає, сім'я в'їжджає за тією самою робочою візою, мито на сім'ю з трьох за п'ять років близько $105, а за пілотом 2026 року ПМП можна отримати після року життя в одному із семи регіонів. Платити доведеться залежністю від роботодавця: після звільнення дозвіл відкликають і строку на пошук немає, подружжя права працювати не отримує, а для ПМП потрібен залишок 5 709 000 тенге з підтвердженням п'ять років.
Якщо ви айтівець із доходом від $30 000 за останній рік, засновник компанії-резидента IT Park або інвестор: IT Visa до 3 років дає право жити й працювати без окремого дозволу, сім'я входить у ту саму заявку, податок 7,5%. Платити доведеться тим, що стажевого шляху до ПМП немає, громадянство лише з виходом із попереднього і за указом президента, подружжя права працювати не отримує, а з листопада 2024 року будь-який статус можна анулювати через «Список неприйнятних осіб».
Казахстан сильніша за 3 напрямами із 7, Узбекистан за 3, порівну за 1.
Вхід за роботою простий: порогу зарплати немає, сім'я в'їжджає за тією самою робочою візою без порогу доходу, діти з реєстрацією навчаються в державних школах. Але ринок праці держава захищає: квоти на іноземну робочу силу малі, серед керівників компанії має бути 70% громадян Казахстану, серед фахівців 90%. Головна слабкість у надійності статусу: дозвіл на роботу належить роботодавцю і зникає після звільнення разом із дозволом на проживання, а подружжя права працювати не отримує. У 2026 році посилили контроль проживання за адресою реєстрації: штраф, у разі повторення видворення.
Для айтівців держава постелила червону доріжку: IT Park працює як єдине вікно, податок 7,5%, сім'я входить у ту саму заявку, обов'язкових мовних іспитів немає, державні школи безкоштовні. Поза IT вхід помітно жорсткіший: дозволи через роботодавця і квоти. Закон не обіцяє строку рішення, подружжя права працювати не отримує, а режим реєстрації один із найжорсткіших у регіоні. З 15 листопада 2024 року включення до «Списку неприйнятних осіб» анулює будь-який статус аж до ПМП і дає 10 днів на виїзд; випадків застосування до експатів ми не знайшли.
З будь-якою професією простіше в Казахстані: роботодавець оформлює дозвіл у межах квоти, порогу зарплати немає. Айтівцю з доходом від $30 000 на рік простіше в Узбекистані: IT Visa до 3 років без окремого дозволу на роботу.
За IT Visa в Узбекистані відповідь на практиці приходить за 10-30 днів. У Казахстані спершу 15 днів публікують вакансію, далі 19 робочих днів на дозвіл і до 5 робочих днів на робочу візу.
У Казахстані: на сім'ю з трьох за п'ять років близько $105 мита. В Узбекистані близько $2 140 на сім'ю з трьох, і майже все це плата за реєстрацію.
В обох країнах через 5 років після ПМП, і жодна не допускає подвійного громадянства. У Казахстані за пілотом 2026 року ПМП можна отримати після року в регіоні; в Узбекистані стажевого шляху до ПМП немає, а громадянство дають указом президента.
Твердої опори немає ні там, ні там. У Казахстані після звільнення дозвіл відкликають і строку на пошук не дають. В Узбекистані правила просто не описують, що відбувається з IT Visa в разі втрати роботи чи клієнтів.
Залежить від професії. Казахстан відкритий для будь-якого працівника й дешевий в оформленні, але статус тримається на роботодавці. Узбекистан вищий у рейтингу за надійністю статусу й облаштуванням і зручний айтівцям, але решті вхід туди жорсткіший, а громадянство майже недосяжне.
Усі факти на цій сторінці взято зі сторінок країн, там само їхні джерела. Перевірено 01.10.2026.