Редакція Expat Gate · 6 жовтня 2026 року.
Для батьків-експатів тут важливіша не політика, а інше питання: що ці події кажуть про якість французьких шкіл і чи можна заздалегідь зрозуміти, де дитина отримає нормальну базову освіту.
Що саме відбувається у французьких школах
Нинішню загальнонаціональну хвилю протестів французька преса відраховує від 21 вересня 2026 року, коли учні однієї зі старших шкіл у Créteil почали блокаду через незаповнені вакансії викладачів.
У наступні тижні рух поширився спершу паризькими передмістями, потім усією країною. До 5 жовтня заняття були порушені приблизно в 590 із 3 700 французьких старших шкіл.
Школярі в різних містах називають схожі проблеми: брак викладачів, відсутність замін, переповнені класи, перевантажений розклад і поганий стан шкільних будівель.
Le Monde докладно описує ці вимоги й зазначає, що в державних старших школах понад 70% класів мають більше ніж 30 учнів, а приблизно 20% — понад 35.
Проблему з відсутніми викладачами підтверджує й офіційна статистика.
За даними Міністерства освіти Франції, у 2024/25 навчальному році в державних середніх і старших школах не відбулося 9,8% передбачених навчальних годин. На відсутність учителів без заміни припало 7,5 процентного пункту.
У 10% найбільш постраждалих навчальних закладів втрачається понад 15% навчального часу.
На початок 2026/27 навчального року опитування профспілки SNES-FSU понад тисячі шкіл показало, що хоча б одного викладача бракує в 53% навчальних закладів. Особливо часто згадували математику, французьку мову та фізику з хімією.
Учні також регулярно скаржаться на стан шкільних будівель: протікання, погану вентиляцію, проблеми з опаленням і екстремальну спеку влітку.
Такі розповіді легко було б списати на окремі крайні випадки. Але перевірка французької преси показує, що проблема значно ширша.
У дослідженні SNES-FSU, яке цитує Le Monde, 78% опитаних середніх і старших шкіл повідомляли про приміщення з температурою понад 30 °C, а кожна п’ята — понад 33 °C. В окремих школах фіксували температуру близько 38 °C.
При цьому у Франції досі немає встановленої законом єдиної максимальної чи мінімальної температури для шкільних класів.
Скарги на довгий шкільний день теж мають під собою підстави.
Розклад із 8 ранку до 17–18 години у французькій старшій школі цілком реальний. Це не обов’язково означає десять годин безперервних уроків: між заняттями можуть бути довгі вікна. Але для підлітка результат той самий — увесь день минає в школі.
Після реформи старшої школи й запровадження комбінацій профільних предметів складати розклади стало складніше, а генеральна інспекція раніше критикувала надто щільні й погано збалансовані графіки.
Чи можна за географією протестів зрозуміти, де освіта краща, а де гірша
Карта протестів для цього майже марна.
Рух почався в Créteil і особливо помітно проявився в регіоні Île-de-France, але потім швидко поширився на Marseille, Toulouse, Lyon, Lille, Bordeaux та інші міста.
Сам факт активного протесту не означає автоматично, що саме в цьому місті школи гірші. На інтенсивність протестів впливають також активність учнів, місцеві організації, соціальні мережі й традиція шкільних мобілізацій.
Водночас територіальні відмінності всередині французької системи справді дуже великі.
Особливо складна кадрова ситуація у великих освітніх округах паризького регіону.
Наприклад, за даними Міністерства освіти, 46% усіх викладачів державних середніх і старших шкіл Франції, які мають лише один рік стажу на своїй посаді, працюють лише у двох освітніх округах — Créteil і Versailles.
Це непрямий показник високої плинності кадрів і того, як складно втримати викладачів.
Але простого поділу на кшталт «північ погана, південь добрий» чи «велике місто добре, маленьке погане» не існує.
Свіжі національні тести 2025 року показують, наприклад, що за порівнянного соціального складу учні середніх шкіл у сільських комунах у середньому трохи краще впоруються з математикою, ніж міські школярі.
Міністерство освіти також давно фіксує дуже сильні територіальні відмінності, причому зв’язок між розміром міста й результатами змінюється від регіону до регіону.
У дослідженнях освітньої географії Франції видно, що в Bretagne і Pays de la Loire сприятливіша ситуація може спостерігатися в щільних міських територіях, тоді як у Hauts-de-France і Grand Est добрі результати трапляються й у периферійних зонах.
Практичний висновок для сім’ї досить простий:
шукати «найкращий регіон Франції для освіти» не має великого сенсу.
Значно корисніше йти ланцюжком:
муніципалітет → район → шкільна зона → конкретна школа.
Державні й приватні школи
У Франції існує державна й приватна освіта, але приватний сектор влаштований дещо інакше, ніж звикли багато іноземців.
Основна частина приватних шкіл — це школи за договором із державою, так звані privé sous contrat.
Такі школи зобов’язані дотримуватися державної освітньої програми, а їхні викладачі проходять державний контроль.
Є також повністю незалежні приватні школи — hors contrat — із більшою свободою в організації навчання.
При цьому усі приватні школи залишаються під державним наглядом.
У середньому результати учнів приватних шкіл вищі.
Однак це ще не означає автоматично вищої якості викладання.
Міністерство освіти показує дуже сильну різницю в соціальному складі.
Середній індекс соціального становища учнів — IPS — у приватних старших школах, що працюють за договором із державою, становить близько 125 проти 105 у державних школах. Понад дев’ять із десяти приватних старших шкіл належать до соціально благополучних за складом учнів.
Ці дані публікує саме Міністерство освіти.
У 2025 році учні, які вступали до приватних старших шкіл за договором із державою, справді показували вищі результати, ніж учні державних шкіл.
Але дані Міністерства також показують, що соціальний склад школи сам по собі дуже тісно пов’язаний із результатами.
Тому формула «приватна школа = добра школа» у Франції автоматично не працює.
Добра державна школа в благополучному районі може бути чудовим варіантом. Приватна школа може давати комфортніше середовище й краще організовану дисципліну, але частину її високих результатів часто пояснюють відбір і соціальний склад учнів.
Те саме видно й в обговореннях французьких батьків.
На Reddit регулярно трапляються обидві позиції: одні сім’ї свідомо переходять із державної школи в приватну через дисципліну й середовище, інші вважають безглуздим возити дитину через усе місто до приватної школи, якщо поруч є добрий державний варіант.
Чому ситуація з освітою стала такою складною
Якщо прибрати політичні суперечки, залишається кілька цілком конкретних причин.
Брак викладачів
Франції стає дедалі складніше набирати вчителів і закривати вакансії з окремих предметів і на окремих територіях.
Навіть на останніх конкурсах вдавалося заповнити не всі місця, особливо з математики та фізики з хімією.
Офіційні дані щодо конкурсів викладачів показують, що проблема зберігається.
Сенат і професійні організації пов’язують це, зокрема, з привабливістю професії, рівнем оплати й кар’єрними перспективами.
Показова й інша цифра: за міжнародним дослідженням TALIS лише 4% французьких учителів вважають, що суспільство цінує їхню професію.
Ці результати також публікує Міністерство освіти.
Учнів більшає, ресурсів — не обов’язково
За даними Le Monde, у державній середній освіті сьогодні працює менше викладачів, ніж у 2008 році, при цьому учнів приблизно на 250 000 більше.
Старіючі будівлі
Середній французькій будівлі старшої школи зараз близько 61 року, професійної школи — 71 рік.
Лише близько 15% шкільних будівель були збудовані або капітально оновлені після 2015 року.
Понад третина шкіл працює на рівні або понад проєктну місткість.
При цьому відповідальність за будівлі розподілена між різними рівнями влади: за початкові школи відповідають муніципалітети, за середні — департаменти, за старші — регіони.
У Міністерства освіти немає єдиної повної бази, яка дозволяла б швидко оцінити фізичний стан усіх шкільних будівель країни.
Складні розклади
Після реформи старшої школи й запровадження системи профільних предметів складати розклади стало складніше.
Через комбінації предметів в учнів можуть з’являтися довгі вікна між заняттями й дуже велика тривалість шкільного дня.
Тому ситуація, коли підліток перебуває в школі з 8 ранку до 18 години, для Франції зовсім не виглядає винятковою.
Що розповідають самі учні
Reddit корисний тут не як джерело політичних оцінок, а як можливість побачити повсякденний бік проблеми.
У французьких обговореннях учні розповідають про дахи, що протікають, відра під протіканнями, класи по 32–34 особи, брак парт і стільців, погані туалети, холод узимку, спеку влітку й незручні розклади.
Окремо такі розповіді нічого не доводять.
Але якщо порівняти їх із даними Міністерства освіти, профспілок і французької преси, виявляється, що багато скарг справді відображають системні проблеми.
В експатських спільнотах повторюється ще одна важлива тема.
Сім’ї нерідко спершу обирають місто й район, а вже після переїзду починають з’ясовувати, до якої школи потрапить дитина.
В обговореннях експатів у Франції це регулярно спливає як одна з несподіваних особливостей французької системи.
У Франції такий порядок дій може виявитися серйозною помилкою.
Чи можна заздалегідь перевірити конкретну школу
Так.
Саме тут французька система дає батькам досить багато корисних даних.
Але у Франції немає прямого аналога британського Ofsted, де школа отримує простий публічний рейтинг на кшталт Outstanding або Good.
Французькі школи проходять системне оцінювання приблизно в п’ятирічному циклі, однак результати цієї системи не зведені в єдиний простий рейтинг для батьків.
Докладніше про систему оцінювання шкіл пише Conseil d’évaluation de l’École.
Натомість Міністерство освіти публікує інші показники.
IVAC і IVAL
Для середніх шкіл діє система IVAC, для старших — IVAL.
Вона дозволяє дивитися не лише на відсоток успішно складених іспитів, а й на так звану додану вартість школи.
Ідея проста.
Якщо школа показує високий результат, важливо зрозуміти, чи сталося це тому, що туди від початку прийшли сильні діти із забезпечених сімей, чи школа справді дала результат, вищий за очікуваний.
Міністерство розраховує очікувані результати з урахуванням соціального й академічного профілю учнів, а потім порівнює їх із фактичними.
Методологію IVAC і IVAL докладно пояснено на сайті Міністерства освіти.
Перевірити конкретну середню школу за IVAC.
Перевірити конкретну старшу школу за IVAL.
IPS
Ще один корисний показник — індекс соціального становища учнів, IPS.
Він показує соціальний склад школи.
Сам по собі IPS не говорить про якість викладання, але допомагає зрозуміти середовище й порівняти сусідні школи.
Дані IPS по школах доступні у відкритій базі Міністерства освіти.
Шкільна зона
Для державних середніх шкіл адреса проживання зазвичай визначає, до якої школи належить дитина.
Міністерство публікує карти шкільних зон. На 2025 рік відкрита база охоплювала 95 із 101 департаменту.
Це означає, що вибір квартири чи будинку у Франції водночас може бути вибором школи.
Що перевірити до вибору житла
Для сім’ї з дитиною порядок дій має бути зворотним до звичного.
Не спершу обрати дім, а потім подивитися школу.
Спершу визначити, яка школа належить до конкретної адреси.
Потім перевірити:
- IVAC або IVAL конкретної школи.
- Різницю між очікуваними й фактичними результатами.
- IPS і соціальний склад учнів.
- Розмір класів.
- Інформацію про незакриті вакансії та заміни викладачів.
- Стан будівлі.
- Останні місцеві новини про школу.
- Відгуки місцевих асоціацій батьків, наприклад FCPE.
- Найближчі приватні школи, що працюють за договором із державою, та їхні реальні показники.
Тому найкорисніше питання звучить не так:
«Чи добра освіта у Франції?»
А так:
Яку освіту отримає моя дитина, якщо ми оселимося саме за цією адресою?
Шкільні протести просто зробили це питання набагато помітнішим.
Якщо ви переїжджаєте з дітьми, пройдіть наш чек-лист «Діти та переїзд», а якщо їде вся сім’я, ще й чек-лист переїзду всією сім’єю.
У картці Франції Expat Gate країна посідає 38-ме місце з 97 у випуску рейтингу міграційної політики за серпень 2026 року, ліга B. Головний діагноз: кожен новий трудовий договір вимагає окремого дозволу на роботу, а привезти сім’ю можна не раніше ніж через вісімнадцять місяців проживання.