Закон прямо забороняє роботодавцю мати менше ніж 90 відсотків працівників-гватемальців, а дозвіл на роботу подає і тримає сам роботодавець.
На папері Гватемала виглядає однією з найвідкритіших країн регіону: низькі пороги, м'які податки, резиденція для рантьє без довгого очікування. Але для того, хто хоче працювати, картина інша. Працювати можна лише за наймом, дозвіл іменний і його подає роботодавець, а закон про працю обмежує частку іноземців у штаті 10%. Для в'їзду на роботу потрібен ще й місцевий поручитель, а роботодавець, який наймає понад двох іноземців, сплачує внесок на навчання місцевого персоналу.
Строків держава на себе не бере: ні міграційний кодекс, ні регламент резиденцій не кажуть, за скільки треба розглянути заяву, строки там встановлено лише для самого заявника. Статистику відмов міграційний інститут не публікує. Подання очне, у столиці, продовження теж очні; за вторинними даними, шлях триває 2-4 місяці.
Тиску на легальних іноземців ми не знайшли: кампаній, рейдів чи хвиль відкликань статусів не зафіксовано, нормативних посилень за останні два роки теж. Підстави для анулювання прописані в законі, а не залишені на розсуд чиновника.
Крихкість в іншому: статус тримається на конкретній роботі. Якщо трудові відносини припиняються, роботодавець повідомляє міграційний інститут, віза анулюється, і виїхати треба протягом 10 днів; часу на пошук нового роботодавця закон не дає. Зміна роботодавця означає всю процедуру заново: нову оферту, новий дозвіл, перевірку квоти. Подружжя теж не отримує права працювати разом зі статусом: йому потрібен власний дозвіл через роботодавця на загальних умовах.
У побуті після отримання статусу треба зареєструватися у відділі у справах іноземців протягом 30 днів і щороку оновлювати дані, зміна адреси оформлюється платно. Банки через контроль за відмиванням грошей працюють з іноземцями з тертям: частина відмовляє, частина вимагає місцевого поручителя, потрібні податковий номер NIT і підтвердження адреси та доходу. Діти ходять до державної школи безкоштовно, навіть поки статус розглядають.
Бал рейтингу рахується без урахування паспорта. Тут те, що змінюється для громадян конкретних країн.
В'їзд без візи: Україна в категорії A за класифікацією МЗС Гватемали. Далі той самий порядок резиденції, що й для всіх.
В'їзд без візи, категорія A. Далі той самий порядок резиденції, що й для всіх.
Постійна резиденція через 1 рік тимчасової замість 5, в'їзд за регіональним режимом CA-4, натуралізація через 2 роки зі збереженням свого громадянства.
Натуралізація через 2 роки замість 5 і подвійне громадянство без відмови від свого.
В'їзд без візи: Росія в категорії A за класифікацією МЗС Гватемали. Обмежень резиденції за громадянством у міграційному кодексі та регламенті під час перевірки 3 серпня 2026 року не знайдено.
Потрібна консульська віза (категорія B), якщо немає чинної візи США, Мексики, Канади або Шенгену: з нею в'їзд без візи. Обмежень резиденції за громадянством не знайдено.
Інтервал місць 51-67 показує, де опиняється країна під час перерахунку, якщо дані трохи зсунути. Одне місце різниці в таблиці не означає нічого, різниця в лігу означає.
Тонка позначка на кожній смузі це середнє по 97 країнах
Найсильніший напрямок тут це «Тиск на приїжджих»: 75 зі 100 за середнього по 97 державах 65,2. Найслабший це «Робота відомств»: 37 проти 48,7. Вище світового середнього: 3 із 7.
Усі 97 держав пораховані для одного заявника: 35 років, дохід $2 500 і $3 856 на місяць до податків, паспорт не враховується, маршрут найдоступніший із живих.
Ваш паспорт, дохід і сім'я змінюють не таблицю, а те, які її рядки стосуються вас. З іншим доходом інакше читається напрямок входу, із сім'єю інакше читається напрямок сім'ї, з вашим паспортом інакше читається все.
Нормативного строку немає: ні кодекс, ні регламент не зобов'язують відомство ухвалити рішення до певної дати. За вторинними даними, до посвідчення минає 2-4 місяці, подання очне в столиці.
Ні. Шляху для самозайнятих і візи кочівника немає, а резиденція рантьє і пенсіонерів (дохід від $1 250 на місяць) прямо забороняє оплачувану діяльність. Залишається інвестиційна резиденція з вкладенням понад $100 000.
Дозвіл на роботу коштує 3 000 кетсалів (≈$390) на рік на кожного працюючого. Офіційного тарифу на саму резиденцію і продовження ми не знайшли, тому повну суму не наводимо.
Так, разом із роботою: у разі припинення трудових відносин віза анулюється, і виїхати треба протягом 10 днів. Резиденцію відкликають і тоді, коли щорічний дозвіл на роботу не продовжено вчасно.
Постійна резиденція після 5 років тимчасової. Натуралізація після 5 років резиденції, подвійне громадянство лише з країнами Латинської Америки та Піренейського півострова.
Тиску на легальних резидентів ми не знайшли, податки низькі. Але ринок праці захищений квотою 90% місцевих працівників, статус прив'язаний до конкретного роботодавця, а строків розгляду держава не встановлює.
97 держав, 26 показників, сім напрямків, 2 522 оцінки. У кожної оцінки є джерело і клас джерела: первинні це тексти законів і портали відомств; надійні вторинні це звіти міжнародних організацій, податкові огляди аудиторських фірм, профільні юридичні публікації; слабкі це повідомлення спільнот і поодинокі вторинні джерела. З класів складається впевненість по країні, і країна з низькою впевненістю не отримує ні бала, ні місця.
Кожен показник оцінюють за фіксованою лінійкою, а не відносно сусідів. Тому додавання нових країн не рухає старі, а зміна бала означає зміну політики і нічого іншого.
Високе місце не означає «хороша країна». Воно означає одне: державна машина поводиться з приїжджими передбачувано і за правилами. Жити там може бути дорого, нудно або спекотно, це не наше питання.
Перевірено 01.10.2026. Факти взято з картки країни в рейтингу та з офіційних сайтів.
Ми помиляємося і будемо помилятися: політика змінюється швидше за будь-яку базу даних. Наша відповідь не поза непогрішності, а видимий слід виправлень. Кожне виправлення публікують: що було, що стало, джерело і причина помилки. Журнал виправлень відкривається з другим випуском, разом із першим блоком змін.