Коротко: із 97 країн, які ми перевіряємо, віза цифрового кочівника або віза для віддаленої роботи є в 44, з них 19 у Європі. Пороги доходу від нуля в Албанії, Киргизстані й Уругваї до $60 000 на рік в Індонезії. Майже скрізь за такою візою не можна працювати на місцеві компанії, і найчастіше вона не веде до ПМП: це спосіб пожити в країні, а не переїхати назавжди.
Такої країни в добірці немає. Перевірте написання.
Віза цифрового кочівника, віза віддаленого працівника або підстава для посвідки за віддаленою роботою на іноземного замовника. Усередині груп країни йдуть за абеткою, місце в нашому рейтингу вказано в кожній картці.
Умови суворіші, ніж для візи кочівника: бізнес-план, капітал або докази доходу, розгляд довший.
У цих країнах шляху до посвідки для віддаленого працівника без місцевого роботодавця ми не знайшли. Подробиці на сторінці кожної країни.
За нашою перевіркою на 1 жовтня 2026 року віза цифрового кочівника або віза для віддаленої роботи є в 44 країнах із 97, з них 19 у Європі. Повний список із порогами доходу і строками вище на цій сторінці.
В Іспанії, Португалії, Італії, Греції, Хорватії, на Мальті й Кіпрі, в Естонії, Латвії, Румунії, Болгарії, Угорщині (Біла картка), Словенії, Чехії (лише для закритого списку громадянств), Ісландії (до 180 днів), Албанії, Сербії, Чорногорії (програма закривається наприкінці 2026 року) і Молдові.
Фіксованого порогу немає в Албанії, Киргизстані й Уругваї. З країн із порогом найнижчі в Латинській Америці: Колумбія (близько $1 200-1 435 на місяць), Еквадор ($1 446), Сальвадор ($1 460), Бразилія ($1 500), а також Маврикій ($1 500).
Індонезія ($60 000 на рік від іноземного роботодавця), Малайзія для професій поза IT ($60 000), Барбадос ($50 000), Мальта (€42 000 на рік) і Тайвань ($40 000), а в Японії ¥10 млн на рік.
Найчастіше ні. Прямо не веде або не зараховується до стажу в Тайвані, Маврикії, Уругваї, Аргентині, Панамі, Колумбії, Хорватії, Естонії, на Мальті, Барбадосі, в ОАЕ, Індонезії, Малайзії, Таїланді, Японії, Ісландії, Угорщині, на Шрі-Ланці та в Коста-Риці. В Іспанії дозвіл віддаленого працівника веде до довгострокового резидентства через 5 років, а в Мексиці тимчасове резидентство за доходом дає ПМП через 4 роки.
Як правило, ні: віза розрахована на дохід з-за кордону. Пряма заборона працювати на місцевому ринку є, наприклад, в Естонії, Греції, Словенії, Молдові, ОАЕ, Таїланді, Малайзії, Індонезії, Південній Кореї, Мексиці та Панамі. Щоб працювати на місцевого роботодавця, потрібна звичайна робоча посвідка.
Подивитися шлях для самозайнятих: у Німеччині віза фрилансера, у Франції статус підприємця або вільної професії, у Нідерландах стартап-віза, у Вірменії та Грузії власний бізнес. Умови суворіші, ніж для візи кочівника, але це посвідка на проживання, а не тимчасова віза для віддаленої роботи.
Ми перевірили рядок про візу цифрового кочівника і шлях для самозайнятих у картках усіх 97 країн рейтингу та звірили його з опублікованими сторінками країн. Пороги, строки й обмеження наведено так, як їх дають джерела в цих картках; де джерело строку чи шляху до ПМП не називає, графу не показано. Візу Філіппін затверджено указом, але правил видачі немає, тому ми її поки не рахуємо.
Список зібрано з карток 97 країн нашого рейтингу та сторінок країн, де кожен факт має джерело. Перевірено 01.10.2026.